Історія розвитку пральних машин

megaadmin

Сміливо можна сказати, що на сьогоднішній день 90% домогосподарок, не можуть уявити своє повсякденне життя без такої помічниці, як автоматична пральна машина. Але не багато хто думає, про те, як пральна машина стала таким незамінним другом людства. Є щонайменше два пояснення того, з якої причини з’явилися перші пральні машини. Відповідно до першого поясненню, їх створили турботливі чоловіки, щоб полегшити працю дружин. За другим – поштовхом послужила необхідність в пранні для великого числа зосереджених в одному місці неодружених чоловіків (містечка золотошукачів, морські порти і т.д.). Швидше за все, справедливі обидві версії.

Багато століть назад мореплавці стали використовувати рух свого судна для прання білизни: його прив’язували до канату і кидали за борт. Пінний потік швидко змивав з тканини всю грязь. А в цей час на березі подруги моряків терли білизну об каміння, для більшої ефективності використовуючи як абразив пісок. Так була знайдена перша з складових прання – механічний вплив на тканину.

Що стосується другої – хімічної – складової, то і її людина відкрила дуже давно. При археологічних розкопках на пагорбі Сапо в Римі були знайдені залишки найдавнішого мила, для приготування якого використовувалися зола і жир принесених в жертву богам тварин.

Все ж прання білизни було споконвічно жіночою справою і однією з перших жіночих професій. Послуги праль завжди користувалися великим попитом, а їхня праця була дуже важкою: з ранньої весни до пізньої осені вони прали в проточній воді, стоячи на колінах на дерев’яних містках. Попередньо білизну кип’ятили в будинку в котлі, а потім несли важку корзину до річки або ставка.

Містки для полоскання білизни перетворювалися на свого роду жіночий клуб, звідки, до дружної радості присутніх жінок, будь-який чоловік виганявся мокрою ганчіркою.

Жінки, які не мали можливості користуватися послугами пралі, приблизно раз на місяць влаштовували в будинку велике прання. Як правило, прали тільки нижню і постільну білизну, рушники, дитячий одяг. Все інше – чоловічі камзоли і штани з вовни і оксамиту, дамські шовкові сукні, розшиті корсажі і сюртуки не пралися зовсім, а лише тримали над парою і потім чистили щіткою. (Ну чим не суха хімчистка?)

Ще в стародавньому Вавилоні була зроблена, ймовірно, перша спроба механізувати цю трудомістку процедуру. До нас дійшли наскальні зображення великих дерев’яних коліс з лопатями, обертаючи які, «перелопачували» мокру білизну у великих чанах. І в Новий час кращі уми були зайняті проблемою механізації прання. У 1797 р було створено одне з таких пристосувань – пральна дошка.

У паперах великого німецького поета і мислителя Гете знайдений опис, що відносяться до другої половини 18 століття гіпотетичного пристрою – машини для прання білизни. Однак в реальність подібні ідеї були вперше втілені не вченими, а простими людьми – селянами і золотошукачами.

Американські фермери і селяни Західної Європи, чиї господарства раніше, ніж фабрики в містах, виявилися оснащені паровими машинами для приведення в дію сільськогосподарських механізмів, для того, щоб полегшити працю своїх дружин, майстрували міцні бочки, усередині яких оберталася хрестовина (зараз ми б назвали її активатором). Обертання здійснювалося від приводного ременя або зубчастої передачі. Механізми виходили дуже гарні; їх конструкція не стояла на місці, обростаючи хитромудрими пристосуваннями. В середині 19 століття подібні винаходи почали патентувати.

У 1851 р американець Джеймс Кінг запатентував пральну машину з обертовим барабаном, яка дуже нагадувала сучасну. Тільки привід у його машини був ручним.

А в 1856 році інший американець – Мур – запатентував «пристрій для прання білизни», який представляв собою дерев’яний ящик на колесах, над яким рухалася дерев’яна рама складної конструкції. В ящик складали білизну, до половини заповнювали дерев’яними кульками і заливали миючим розчином. Приводився в дію важелем, рама рухалася вгору-вниз, кульки перекочувалися по білизні, імітують рух безлічі рук. Швидше за все, після кожного прання кульки доводилося мити вручну.

До 1875 р тільки в Америці було зареєстровано понад 2000 патентів на пристрої для прання. Не всі ідеї були життєздатними і отримали подальший розвиток. Ясно, що, наприклад, машина, яка за одне прання обробляла тільки один предмет одягу, перспективи не мала. Зате машина, яку побудував якийсь золотошукач в Каліфорнії, за один «заміс» могла випрати цілу дюжину сорочок. Для її роботи потрібно було запрягти десять мулів. Це був перший в історії «ландромат», тобто платний пральний агрегат. Ймовірно, клієнти цієї громадської пральні платили за кожне прання золотим піском.

Аж до кінця 19 століття машини для прання в основному приводилися в рух мускульною силою людини або тварин. Такою була і машина Вільяма Блекстона, яку цей житель штату Індіана в 1874 р підніс в подарунок дружині на день її народження. Винахід Блекстона увійшов в історію як перша побутова пральна машина. І, мабуть, перша серійно випускалася на продаж: містер Блекстон, як істинний комерсант, налагодив виробництво і продаж своїх машин по 2,5 доларів за штуку. Цікаво, що заснована Блекстоном компанія і до цього дня виробляє пральні машини.

Машини поширювалися і удосконалювалися. Найважливішим і невід’ємним атрибутом стали ручні валки для віджиму білизни, винайдені в 1861 р Вони зайняли своє місце на корпусі пральної машини майже на півтора століття, і до цих пір ними комплектуються найпростіші машини-напівавтомати.

Але справжній відлік ери пральних машин починається з їх серійного виробництва. У 1900 році німецька фірма MIELE & CIE, яка виробляла молочні сепаратори, почала робити олійниці – дерев’яні діжки з обертовими від ручного приводу лопатями. Тоді ж Карл Міле прийшов до геніально простої ідеї – злегка доопрацювати цю конструкцію і пристосувати її для прання білизни. У тому ж році почався серійний випуск таких пральних машин, які стали користуватися несподівано високим попитом. Ідея була підхоплена іншими, і дерев’яні пральні машини стали випускати різні європейські фірми.

Не обійшлося і без курйозів. Коли на початку 20 століття в Росію завезли партію німецьких пральних машин, кмітливі росіяни швидко пристосували їх під … олійниці. Партія була моментально розкуплена, але білизну продовжували прати руками.

Революцією в розвитку пральних машин стало застосування мотора – на перших порах це міг бути як бензиновий двигун, так і електродвигун. Однією з перших пральних машин з електричним приводом була машина Thor, яку приблизно в 1908 р випустила, а в 1910 році запатентувала компанія Hurley Machine Company з Чикаго

istorija-razvitiya-stiralnih-mashin

Винахідник машини Алва Фішер увійшов в історію як творець нового класу електропобутової техніки. Машина мала дерев’яний барабан, який здійснював по вісім обертань то в одну, то в іншу сторону. Для того щоб привести механізм обертання барабана в зчеплення з валом електродвигуна, в нижній частині машини був важіль. Всі передавальні механізми машини відкриті – про безпеку споживача в ті часи не надто переймалися. Американські соціологи відзначають, що поява в 1920 р побутової пральної машини «повернуло прання в будинок». До цього моменту прання у пральній машині вже існувало, але у вигляді громадських пралень, куди господині здавали білизну. Поява доступної за ціною і досить компактної для розміщення в квартирі пральної машини зробило американську жінку з споживача послуг (в даному випадку послуг пральні) в споживача технологічного товару, що сприяло швидкому зростанню відповідної промисловості.

Без названия (2)

Змінилася і структура зайнятості жінок: за десятиліття з 1910 р по 1920 р число домашньої прислуги в США зменшилася на 400 тисяч осіб. Поява електропобутових приладів (а в 1925 році вже 53,2% осель в США були електрифіковані), і в першу чергу, пральних машин, дозволило позбутися від ручного прання і послуг прачок. До 1926 року в Америці було продано 900 000 пральних машин за середньою ціною 150 доларів за штуку, а до 1935 р парк машин досяг 1,4 мільйона одиниць при середній ціні машини 60 доларів.

Рік за роком пральні машини ставали досконалішими. З’являлися нові виробники: Ardo, Ariston, Electrolux, Bosch, пральні машини компанії Siemens та інші, конкуренція між якими привела до появи сучасного дива техніки. Спочатку пральні машини були неавтоматизовані активаторного типу. Але вже в середині 20 століття прання вдалося автоматизувати. Потім господині дізналися і полюбили барабанні пральні машини, машини з фронтальним і верхнім завантаженням, з функцією віджимання і сушки випраної білизни …

Сьогодні ринок пропонує майже виключно автоматизовані моделі, з автоматичними затоком, підігрівом і зливом води, із запрограмованим переходом від однієї операції до іншої, декількома режимами прання і автоматичним вимиканням по закінченні роботи.

Назва робіт Ціни
1 Виклик та діагностика (при відмові від ремонта) 100/150 грн
2 Підключенние пральної машини 250 грн
3 Чистка АСМ професійним засобом 50 грн
4 Механічна чистка фильтр/патрубки/шланги від 250 грн
5 Заміна пресостата від 150 грн
6 Заміна электромагнітного блокування від 170 грн
7 Заміна ручки люка від 150 грн
8 Заміна клапана залива води від 150 грн
9 Заміна фільтра повного злива від 100 грн
10 Ремонт плат управління від 600 грн
11 Заміна підшипників барабана від 700 грн
12 Заміна пружин бака від 250 грн
13 Заміна приводного ременя від 250 грн
14 Заміна шланга залива воды від 100 грн
15 Повна консультація на дому у замовника Безкоштовно
Ця таблиця наведена в ознайомлювальних цілях. Без урахування вартості запасних частин, вироблення вузлів, а також марки і моделі техніки. Точну вартість зможе сказати майстер оглянувши техніку (безкоштовна діагностика при умові ремонту)
Залиште Ваш відгук
1
2
3
4
5
Відправити
     
Відхилити

Залишити відгук

Обслуживание стиральных машин

Вызвать мастера

Звоните:

(044) 332 32 11

(067) 508 00 96

(098) 681 82 83